САМОАНАЛІЗ УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

САМОАНАЛІЗ УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ,

проведеного       студенткою групи УА-5

Смольяніновою Інною Ігорівною

у 6-Б класі, 6.12.11

Тема уроку: Не з прикметниками

Місце уроку в системі роботи з української мови. Це один із уроків теми «Прикметник».

Мета уроку.  

-   повторити й поглибити знання учнів про способи творення прикметників, зокрема про префіксальний спосіб; сприяти зміцненню навичок правопису прикметників з часткою не разом і окремо та позначити відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил; формувати загально пізнавальні вміння правильно писати прикметники з вивченою орфограмою;

-   розвивати творчі вміння зіставляти, порівнювати, моделювати й конструювати мовні явища; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу

-   виховувати у школярів любов до оточуючого їх світу.

Завдання певного етапу уроку, що проводив студент: забезпечити вироблення вмінь і навичок: правильно писати НЕ з прикметниками, вміти правильно їх використовувати у спілкуванні.

Тип уроку. вивчення нового матеріалу

Загальна оцінка проведеного уроку, раціональність розподілу часу на окремі види роботи.

Урок проведений на належному науковому і методичному рівні. При плануванні та проведенні уроку я дотримувалася загальнодидактичних вимог. Тип та структура уроку відповідають його цілям та завданням.

Обрані шляхи досягнення мети, комплекс прийомів, завдань сприяли реалізації поставленої мети: сприяти зміцненню навичок правопису прикметників з часткою не разом і окремо та позначати відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил.

Планування та проведення уроку в цілому відповідає логіці навчального процесу. Структурні компоненти уроку визначені із врахуванням психологічних закономірностей засвоєння знань.

Розподіл часу на уроці не відповідав запланованому у конспекті, тому що на уроці актуалізація опрних знань учнів зайняла більше часу ніж я припускала. Завдяки цьому, я не встигла виконати всі заплановані вправи, але найголовніші етапи уроку були проведені у необхідному обсязі.

Темп уроку був занадто швидкий для деяких учнів, але це не віддзеркалилося на засвоєнні та закріпленні нової теми. Швидкий темп уроку сприяв підвищенню активності учнів у процесі уроку.

Урок розпочався з мотивування активної діяльності учнів на уроці. Я попередила та оголосила форму проведення уроку української мови та правила поведінки на ньому. Також розповіла про «бонуси», які учні отримували за правильні відповіді протягом уроку. «Бонуси» визначили оцінку, поставлену наприкінці уроку.

Я приділила значну увагу відновленню попереднє вивченого матеріалу, забезпечивши теоретичне підґрунтя наступної роботи. Актуалізація знань дала можливість полегшити сприйняття нового матеріалу.

Далі я допомогла учням визначити тему та мету уроку.

Вивчення нового матеріалу розпочалося із сприйняття та первинного усвідомлення його учнями. Я пояснила новий матеріал за допомогою таблиці. Але краще б було дати можливість учням самім розібратися з новим матеріалом та застосуванням його на практиці.

Закріплення знань відбувалося у процесі виконанні таких вправ як розподільний диктант, творчий диктант, дослідження-відновлення. Учні пригадали загальноуживані фразеологізми та шляхи їх використання у повсякденному житті.

Наприкінці уроку учні підвели підсумки. Узагальнили та систематизували інформацію про те, що нового дізналися на уроці, що повторили. Також учні сказали, що найбільше сподобалося на уроці, які форми роботи та методи. Це були активні та інтерактивні методи навчання.

Раціональність, доцільність, ефективність методів, прийомів, дидактичного матеріалу  та форми організації діяльності учнів.

Використані методи та прийоми були ефективними, бо сприяли сприйняттю та засвоєнню набутих знань протягом уроку. На початковому етапі уроку, на етапі мотивації учнівської діяльності, була створена певна емоційна атмосфера уроку та психологічний настрій учнів, за допомогою інструктажу вчителя, щодо форми проведення уроку. На етапі актуалізації опорних знань, учні пригадали вже вивчену тему за допомогою ігрового методу «як на іспиті». Учням дуже сподобалась ця вправа, всі хотіли витягнути «білет». Далі я допомогла сформулювати тему та мету уроку. Таким чином, учні поставили перед собою завдання, що вони повинні виконати на уроці, що нового дізнатися, що закріпити. На етапі сприйняття та засвоєння нового матеріалу, я не дуже вдало обрала шлях пояснення правила. Я запланувала такий метод як пояснювальне слово вчителя за допомогою таблиці, але зараз розумію, що краще б було, якщо учні самі розглянули та пояснили його мені. Для закріплення вивченого правила, я обрала такі методи як розподільний диктант, творчий диктант, дослідження-відновлення. Використані методи сприяли кращому засвоєнню нової інформації учнями. Проведення цих вправ було у формі гри, що зосереджувало увагу учнів на ході уроку та сприяло їх зацікавленості. Завдання до всіх вправ було роздруковане на роздавальному матеріалі, що полегшило сприйняття інструктажу та змісту вправ учнями.

Основні засоби навчання, їх доцільність та ефективність.

Основним засобом навчання на уроці був дидактичний матеріал, який полегшив роботу учнів. У дидактичному матеріалі була таблиця з поясненням нової теми та система вправ для закріплення вивченого матеріалу. Вправи у дидактичному матеріалі розташовані за принципом «від легшої до найважчої». Також у дидактичному матеріалі була додаткова вправа для сильних учнів, на випадок швидкого виконання попередніх вправ, учні могли виконати це завдання на найвищий бал.

Також на уроці використовувався підручник для з’ясування більш детальної інформації учнями.

 Розвиток комунікативної компетенції учнів.

Одним із основних принципів розвитку мовлення та навчання дітей рідної мови є принцип комунікативної спрямованості навчання.

Розвиток комунікативної компетенції учнів здійснювався протягом всього уроку, але найбільше уваги цьому я приділила при виконанні вправи «дослідження-відновлення». Учні намагалися відновити фразеологічні звороти, які були пов’язані з темою уроку. Також учні пояснили значення цих фразеологічних зворотів та увели їх у речення, для того, щоб показати на скільки правильно вони можуть використовувати їх у повсякденному житті.

Реалізація культурно-змістової лінії.

Культурно-змістова лінія повинна була реалізуватися під час прочитання та аналізу тексту «Світ чудовий, бо різноманітний».

Робота над оволодінням учнями способами дії з навчальним матеріалом.

Я розвивала в учнiв умiння правильно вживати НЕ з прикметниками. Також я намагалася вдосконалити їх уміння знаходити у тексті та правильно використовувати у спілкуванні Не з прикметниками.

Робота над збагаченням словникового запасу учнів

Робота над збагаченням словникового запасу учнів відбувалась під час виконання вправ. Учні, за потрібністю, запитували значення нових слів, а я пояснювала їх. Також учні працювали з фразеологічними зворотами, що також відобразилося на поповнені їх словникового запасу.

Результативність роботи на уроку.

Учні добре засвоїли новий матеріал та продемонстрували набуті знання у ході закріплення вивченого матеріалу. Вони з’ясували у яких випадках треба писати НЕ з прикметниками разом та окремо, знаходити їх у тексті, підбирати синоніми та згадали фразеологічні звороти у яких застосовуються не з прикметниками. На етапі підведення підсумків, всі набуті знання були узагальнені та систематизовані.

Із якими труднощами зіткнулися під час підготовки та проведення уроку?

Я не врахувала час виконання завдання на етапі актуалізації опорних знань учнів, тому трохи не встигла виконати всі заплановані завдання. Темп уроку був занадто швидкий. Учні були дуже активізовані та стимульовані отримати «бонуси», тому виникали деякі труднощі з підтриманням дисципліни у класі. Також я не дуже вдало обрала метод пояснення нового матеріалу.

Щоб змінили у своїй роботі, які висновки на майбутнє зробили

Щоб уникнути труднощів, які виникли на уроці, я б перш за все попробувала всі нові прийоми заздалегідь, щоб розуміти скільки часу потрібно на їх виконання. Також я б запропонувала учням самим попрацювати над правилом та привести власні приклади, а я лише б допомагала.