Загальна кількість переглядів сторінки

понеділок, 26 грудня 2011 р.

Пусто якось...

От і все. Період практики завершився. Все закінчилось.  і вже не потрібно заходити сюди та щось пригадувати, дивитись повідомлення учасників... комінтувати. Пусто якось.  Але це був приємний та корисний досвіт. Це було ново та цікаво! Дякую!

середа, 21 грудня 2011 р.

САМОАНАЛІЗ УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ


САМОАНАЛІЗ УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ,
проведеного       студенткою групи УА-5
Смольяніновою Інною Ігорівною

у 6-Б класі, 6.12.11
Тема уроку: Не з прикметниками
Місце уроку в системі роботи з української мови. Це один із уроків теми «Прикметник».
Мета уроку.  
-   повторити й поглибити знання учнів про способи творення прикметників, зокрема про префіксальний спосіб; сприяти зміцненню навичок правопису прикметників з часткою не разом і окремо та позначити відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил; формувати загально пізнавальні вміння правильно писати прикметники з вивченою орфограмою;
-   розвивати творчі вміння зіставляти, порівнювати, моделювати й конструювати мовні явища; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу
-   виховувати у школярів любов до оточуючого їх світу.

Завдання певного етапу уроку, що проводив студент: забезпечити вироблення вмінь і навичок: правильно писати НЕ з прикметниками, вміти правильно їх використовувати у спілкуванні.
Тип уроку. вивчення нового матеріалу

Загальна оцінка проведеного уроку, раціональність розподілу часу на окремі види роботи.
Урок проведений на належному науковому і методичному рівні. При плануванні та проведенні уроку я дотримувалася загальнодидактичних вимог. Тип та структура уроку відповідають його цілям та завданням.
Обрані шляхи досягнення мети, комплекс прийомів, завдань сприяли реалізації поставленої мети: сприяти зміцненню навичок правопису прикметників з часткою не разом і окремо та позначати відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил.
Планування та проведення уроку в цілому відповідає логіці навчального процесу. Структурні компоненти уроку визначені із врахуванням психологічних закономірностей засвоєння знань.
Розподіл часу на уроці не відповідав запланованому у конспекті, тому що на уроці актуалізація опрних знань учнів зайняла більше часу ніж я припускала. Завдяки цьому, я не встигла виконати всі заплановані вправи, але найголовніші етапи уроку були проведені у необхідному обсязі.
Темп уроку був занадто швидкий для деяких учнів, але це не віддзеркалилося на засвоєнні та закріпленні нової теми. Швидкий темп уроку сприяв підвищенню активності учнів у процесі уроку.
Урок розпочався з мотивування активної діяльності учнів на уроці. Я попередила та оголосила форму проведення уроку української мови та правила поведінки на ньому. Також розповіла про «бонуси», які учні отримували за правильні відповіді протягом уроку. «Бонуси» визначили оцінку, поставлену наприкінці уроку.
Я приділила значну увагу відновленню попереднє вивченого матеріалу, забезпечивши теоретичне підґрунтя наступної роботи. Актуалізація знань дала можливість полегшити сприйняття нового матеріалу.
Далі я допомогла учням визначити тему та мету уроку.
Вивчення нового матеріалу розпочалося із сприйняття та первинного усвідомлення його учнями. Я пояснила новий матеріал за допомогою таблиці. Але краще б було дати можливість учням самім розібратися з новим матеріалом та застосуванням його на практиці.
Закріплення знань відбувалося у процесі виконанні таких вправ як розподільний диктант, творчий диктант, дослідження-відновлення. Учні пригадали загальноуживані фразеологізми та шляхи їх використання у повсякденному житті.
Наприкінці уроку учні підвели підсумки. Узагальнили та систематизували інформацію про те, що нового дізналися на уроці, що повторили. Також учні сказали, що найбільше сподобалося на уроці, які форми роботи та методи. Це були активні та інтерактивні методи навчання.

Раціональність, доцільність, ефективність методів, прийомів, дидактичного матеріалу  та форми організації діяльності учнів.
Використані методи та прийоми були ефективними, бо сприяли сприйняттю та засвоєнню набутих знань протягом уроку. На початковому етапі уроку, на етапі мотивації учнівської діяльності, була створена певна емоційна атмосфера уроку та психологічний настрій учнів, за допомогою інструктажу вчителя, щодо форми проведення уроку. На етапі актуалізації опорних знань, учні пригадали вже вивчену тему за допомогою ігрового методу «як на іспиті». Учням дуже сподобалась ця вправа, всі хотіли витягнути «білет». Далі я допомогла сформулювати тему та мету уроку. Таким чином, учні поставили перед собою завдання, що вони повинні виконати на уроці, що нового дізнатися, що закріпити. На етапі сприйняття та засвоєння нового матеріалу, я не дуже вдало обрала шлях пояснення правила. Я запланувала такий метод як пояснювальне слово вчителя за допомогою таблиці, але зараз розумію, що краще б було, якщо учні самі розглянули та пояснили його мені. Для закріплення вивченого правила, я обрала такі методи як розподільний диктант, творчий диктант, дослідження-відновлення. Використані методи сприяли кращому засвоєнню нової інформації учнями. Проведення цих вправ було у формі гри, що зосереджувало увагу учнів на ході уроку та сприяло їх зацікавленості. Завдання до всіх вправ було роздруковане на роздавальному матеріалі, що полегшило сприйняття інструктажу та змісту вправ учнями.

Основні засоби навчання, їх доцільність та ефективність.
Основним засобом навчання на уроці був дидактичний матеріал, який полегшив роботу учнів. У дидактичному матеріалі була таблиця з поясненням нової теми та система вправ для закріплення вивченого матеріалу. Вправи у дидактичному матеріалі розташовані за принципом «від легшої до найважчої». Також у дидактичному матеріалі була додаткова вправа для сильних учнів, на випадок швидкого виконання попередніх вправ, учні могли виконати це завдання на найвищий бал.
Також на уроці використовувався підручник для з’ясування більш детальної інформації учнями.

 Розвиток комунікативної компетенції учнів.
Одним із основних принципів розвитку мовлення та навчання дітей рідної мови є принцип комунікативної спрямованості навчання.
Розвиток комунікативної компетенції учнів здійснювався протягом всього уроку, але найбільше уваги цьому я приділила при виконанні вправи «дослідження-відновлення». Учні намагалися відновити фразеологічні звороти, які були пов’язані з темою уроку. Також учні пояснили значення цих фразеологічних зворотів та увели їх у речення, для того, щоб показати на скільки правильно вони можуть використовувати їх у повсякденному житті.

Реалізація культурно-змістової лінії.
Культурно-змістова лінія повинна була реалізуватися під час прочитання та аналізу тексту «Світ чудовий, бо різноманітний».

Робота над оволодінням учнями способами дії з навчальним матеріалом.
Я розвивала в учнiв умiння правильно вживати НЕ з прикметниками. Також я намагалася вдосконалити їх уміння знаходити у тексті та правильно використовувати у спілкуванні Не з прикметниками.

Робота над збагаченням словникового запасу учнів
Робота над збагаченням словникового запасу учнів відбувалась під час виконання вправ. Учні, за потрібністю, запитували значення нових слів, а я пояснювала їх. Також учні працювали з фразеологічними зворотами, що також відобразилося на поповнені їх словникового запасу.

Результативність роботи на уроку.
Учні добре засвоїли новий матеріал та продемонстрували набуті знання у ході закріплення вивченого матеріалу. Вони з’ясували у яких випадках треба писати НЕ з прикметниками разом та окремо, знаходити їх у тексті, підбирати синоніми та згадали фразеологічні звороти у яких застосовуються не з прикметниками. На етапі підведення підсумків, всі набуті знання були узагальнені та систематизовані.

Із якими труднощами зіткнулися під час підготовки та проведення уроку?
Я не врахувала час виконання завдання на етапі актуалізації опорних знань учнів, тому трохи не встигла виконати всі заплановані завдання. Темп уроку був занадто швидкий. Учні були дуже активізовані та стимульовані отримати «бонуси», тому виникали деякі труднощі з підтриманням дисципліни у класі. Також я не дуже вдало обрала метод пояснення нового матеріалу.

Щоб змінили у своїй роботі, які висновки на майбутнє зробили
Щоб уникнути труднощів, які виникли на уроці, я б перш за все попробувала всі нові прийоми заздалегідь, щоб розуміти скільки часу потрібно на їх виконання. Також я б запропонувала учням самим попрацювати над правилом та привести власні приклади, а я лише б допомагала.


Самоаналіз уроку укр.літератури


САМОАНАЛІЗ УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ,
проведеного       студенткою групи УА-5
Смольяніновою Інною Ігорівною

у 6-Б класі, 12.12.11
Тема уроку: С.Чернілевський. «Теплота родинного інтиму», «Забула внучка в баби черевички».
Місце уроку в системі роботи з української мови. Це один із уроків розділу «Я і світ».
Мета уроку. 
-                ознайомити учнів із життям і творчістю поета, допомогти усвідомити зміст і красу його творів;
-                розвивати навички виразного читання, коментування поетичних рядків, співвіднесення висловлених у них почуттів зі своїми власними;
-                виховувати любов до рідного дому, батьків, почуття відповідальності за них.
Тип уроку. сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

Загальна оцінка проведеного уроку, раціональність розподілу часу на окремі види роботи.
Урок проведений на належному науковому і методичному рівні. При плануванні та проведенні уроку я дотримувалася загальнодидактичних вимог. Тип та структура уроку відповідають його цілям та завданням.
Обрані шляхи досягнення мети, комплекс прийомів, завдань сприяли реалізації поставленої мети: ознайомити учнів з життям і творчістю поета, допомогти усвідомити зміст і красу його творів; виховувати любов до рідного дому, батьків, почуття відповідальності за них.
Планування та проведення уроку в цілому відповідає логіці навчального процесу. Структурні компоненти уроку визначені із врахуванням психологічних закономірностей засвоєння знань.
Розподіл часу відповідав запланованому у конспекті, був доцільним для кожного етапу уроку та виду діяльності.
Урок розпочався з мотивування навчальної діяльності учнів на уроці. Я зробила логічний зв'язок між темами, підвела до сприйняття нового матеріалу, за допомогою коментарів щодо написання твору про красу людської душі, який був узагальненням минулої теми. Таким чином був заданий певний настрій уроку.
Вивчення нового матеріалу розпочалося із моєї художньої розповіді про життя та творчість поета. Після чого ми з учнями закріпили набуті знання за допомогою асоціативного куща. Переходячи до творчості письменника, я провела словникову роботу, яка допомагала кращому розумінню прочитаної поезії. Учні виразно прочитали вірші та проаналізували їх за допомогою таких методів як обмін враженнями про прочитане, «усне мовлення з художнім домислом», «незакінчене речення», творчий домисел. Для закріплення вивченого матеріалу я запропонувала учням скласти сенквейн на тему «Родина». Таким чином я підсумувала знання та розуміння учнями пройденого матеріалу.
Наприкінці уроку учні підвели підсумки. Узагальнили та систематизували інформацію про те, що нового дізналися на уроці, що повторили. Також учні сказали, що найбільше сподобалося на уроці, які форми роботи та методи. Це були активні та інтерактивні методи навчання.

Раціональність, доцільність, ефективність методів, прийомів, дидактичного матеріалу  та форми організації діяльності учнів.
Використані методи та прийоми були ефективними, бо сприяли засвоєнню набутих знань протягом уроку. На початковому етапі уроку діти познайомилися з творчістю Станіслава Чернілевського за допомогою такого методу як художня розповідь вчителя та закріпили ці знання за допомогою метода асоціативний кущ. Учні дуже активно пригадували факти з життя письменника та відповідали на поставленні питання. Наступним етапом було ознайомлення з творчістю поета. Декілька учнів прочитали виразно вірші та обмінялися враженнями про прочитане. За допомогою навідних питань вірші були проаналізовані, учні розвивали своє творче уявлення за допомогою таких методів як «усне мовлення з художнім домислом» та творчий домисел. За допомогою методу пояснення вчителя були з’ясовані поняття з теорії літератури. Складання сенквейна сприяло розвитку творчих здібностей учнів та продемонструвало розуміння пройденої теми. Учні були зацікавлені використанням нового методу на уроці та активно демонстрували своє розуміння цього.

Основні засоби навчання, їх доцільність та ефективність.
Основним засобом навчання на уроці був підручник, який полегшив роботу учнів. За допомогою підручника учні отримали додаткову інформацію про життя та творчість Станіслава Чернілевського та познайомились з двома його віршами.

 Розвиток комунікативної компетенції учнів.
Одним із основних принципів розвитку мовлення та навчання дітей рідної мови є принцип комунікативної спрямованості навчання.
Розвиток комунікативної компетенції учнів здійснювався протягом всього уроку, але найбільш яскраво це проявилося в ході обговорення прочитаних поезій та проектуванні теми родини на власне життя.

Робота над оволодінням учнями способами дії з навчальним матеріалом.
Я розвивала в учнiв навички виразного читання віршів, коментування поетичних рядків та співвіднесення почуттів ліричного героя з власними.

Робота над збагаченням словникового запасу учнів
Перед знайомством учнів з творчістю поета, була проведена словникова робота, де учні познайомилися з невідомим словами за допомогою яскравих карток та спробували використати їх у спілкуванні. Таким чином перед знайомством з поезією, учні з’ясували значення всіх незнайомих слів та увели їх у речення.

Результативність роботи на уроку.
Учні добре засвоїли новий матеріал та продемонстрували набуті знання у ході закріплення вивченого матеріалу, тобто у складанні асоціативного куща та сенквейна. Вони познайомилися з життям та творчістю українського поета Станіслава Чернілевського. При вивчені цієї теми, учні навчились виразно і усвідомлено читати вірші; розвивали вміння коментувати відчуття, висловленні в прочитаних творах; співвідносити їх із власними, пережитими особисто. Я допомогла учням осмислити роль батьківського дому в житті людини, відповідальності за власну родину.

Із якими труднощами зіткнулися під час підготовки та проведення уроку?
Під час проведення уроку, я зустрілася з деякими труднощами. Важко було підвести учнів до правильного розуміння поезії, правильно прокоментувати відчуття ліричного героя та співвіднести з власними.

Щоб змінили у своїй роботі, які висновки на майбутнє зробили
Щоб уникнути труднощів, які виникли на уроці, я б приділила більше уваги співвіднесенню почуттів ліричного героя та власними. Запропонували поділитися з іншими подібними випадками з життя, які вони побачили у прочитаних віршиках.


вівторок, 20 грудня 2011 р.

Звіт. Сподіваюсь п'ятикурсника.


ЗВІТ
 ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

студентки  5  курсу,  групи УА

Смольяніновой Інни Ігорівни

Практику проходила у 5-А класі,  Севастопольській гімназії № 24
з 28.11 до 25.12. 2011 р.
Груповий керівник                    Попова О.А.
Керівник від бази практики      Златогорська Т.Є.

1.          КІЛЬКІСНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
Відвідано 4  уроків учителів (з них 2 мови, 2  літератури)
Відвідано 8  уроків практикантів(з них 3 мови, 3 літератури)
Проведено 12 уроків (з них 7 мови, 5 літератури)
Відвідано 1 позакласних заходів
Підготовлено 1 позакласних заходів

2. ЗМІСТ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ СТУДЕНТА ПІД ЧАС ПРАКТИКИ
2.1. Загальна інформація про проходження практики
У період з 31 жовтня по 16 грудня 2011 року я проходила педагогічну практику на базі севастопольської гімназії №24, в 6-Б класі. Всі вчителі української мови й літератури мають великий стаж роботи, високу фахову й методичну підготовку. Технічне обладнання гімназії знаходиться на високому рівні, майже всі кабінети української мови та літератури мають комп’ютери та проектори, забезпечення літературою школярів 6 класу проведено повністю.
Під час педагогічної практики я провела 12 уроків (з них 7 мови, 4 літератури), відвідала 4 уроку (2 мови, 2 літератури), проведеного вчителем та 8 уроків (5 мови, 3 літератури).
 Основними цілями проходження практики були:
-        закріплення на практиці теоретичних знань по педагогіці та методики;
-        отримання цілісного уявлення про педагогічну діяльність в рамках учбового закладу;
-        розвиток власних педагогічних здібностей;
-        оволодіння сучасними технологіями навчання і виховання;
-        освоєння методики викладання уроків різних типів з української мови та літератури;
Практична робота в школі відкрила для мене можливість пізнати всі сторони педагогічної діяльності і значно розширити мої уявлення про організацію учбового процесу, основах викладання різних учбових дисциплін, познайомитися з різною технікою і прийомами навчання.
Великим внеском у формування уявлення про особу педагога і, власне, процес викладання, стала моя присутність на уроках в 6 класі. Метою моєї присутності був аналіз діяльності педагогів, особливу увагу мною надане методикам подачі матеріалу і побудові уроку. Потрібно відзначити, що тільки завдяки такому цілеспрямованому нагляду, мені вдалося усвідомити, що робота викладача – це величезна праця, мистецтво і педагогічні знання.

2.2. Підготовчий етап педагогічної практики
Перед початком практики, ми прийняли участь у настановній конференції, де познайомились із метою, завданнями, змістом практики, правилами і обов’язками студентів-практикантів, особливостями організації діяльності практикантів та вимогами до звітної документації.
Наступним етапом у проходженні педагогічної практики було знайомство із школою та адміністрацією школу, вчителями-предметниками. У ході бесіди ми були ознайомленні із системою навчально-виховної роботи школи, навчально-матеріальною базою школи; діяльністю педагогічного колективу та режимом роботи школи.
Після цього ми познайомились з класом, на базі якого проходили практику. Ми почали спостерігати уроки цього класу, аналізувати особливості роботи в ньому та з деякими учнями особисто. У цей же час проводилися бесіди з учителем про особливості викладання української мови в школі з російською мовою навчання, познайомились з планом роботи вчителя, конспектами уроків. На основі календарного планування вчителя та програмних вимог, ми склали індивідуальний план роботи студента-практиканта на час проходження педагогічної практики.
Протягом тижня ми відвідували різні типи уроків з мови та літератури, проведені вчителем. Це дало нам можливість з’ясувати для себе стиль та манеру роботи вчителя, до якої звикли учні; подивитися, які форми роботи використовуються на уроках у цьому класі; яким методам та прийомам вчитель приділяє найбільше уваги та, нарешті, що проходять учні на даному етапі. Проаналізувавши роботу вчителя, ми можемо зробити такі висновки: клас сильний та активний, тому весь час треба підтримувати їх увагу цікавими завданнями, чи проблемними питаннями; до кожного учня має бути індивідуальний підхід (кожен має свої власні особливості, які треба враховувати у процесі навчання); треба надавати як можливість більше говорити та працювати учням. Найчастіше вчитель використовує такі методи навчання як: читання за ланцюжком, коментоване читання, евристична бесіда, пояснювальне слово вчителя. На уроці використовуються такі форми роботи як: групова, індивідуальна, робота у парах. Майже на кожному уроці присутня робота біля дошки.
Спостереження відвіданих уроків мови та літератури надало нам можливість більш якісно підготуватися до написання конспектів уроків та їх проведення, з урахуванням всіх особливостей класу та учнів.

2.3. Навчально-виховна діяльність
Після спостереження уроків, проведених вчителем, ми розпочали активний етап педагогічної практики. Нами були розроблені конспекти різних типів уроків з мови та літератури з урахуванням програмних вимог та на основі календарно-тематичного планування. Треба було урахувати внутрішньо предметні та між предметні зв’язки, реалізацію соціокультурної змістової лінії. З’ясувати найголовніші завдання курсу, та шляхи їх реалізації. При написані конспектів уроків, ми отримали деякі поради та коментарі від вчителя та методиста.
Протягом трьох тижнів ми опрацьовували розділ морфології – прикметник. На вивчення цієї теми виділено 18 годин. При вивченні даного розділу учні навчились: відмінювати прикметники твердої і м’якої груп; утворювати правильно форми вищого і найвищого ступеня порівняння якісних прикметників; якісні, відносні і присвійні прикметники від інших частин мови за допомогою відомих способів словотвору; складати з ними речення; уживати у власному мовленні; правильно писати прикметники з вивченими орфограмами і пояснювати їх, користуючись правилом; знаходити і виправляти помилки у правописі прикметників; робити аналіз текстів у підручниках з різних дисциплін щодо стилістичної ролі в них прикметників; редагувати тексти з метою усунення невиправданих повторів прикметників і заміни їх синонімами; читати і переказувати (усно й письмово) тексти з описами природи, приміщення; складати діалоги відповідно до запропонованої ситуації, пов’язаної з особистими враженнями, спостереженнями, а також висловлювання на соціокультурну тему, використовуючи виражальні можливості прикметника.
На уроках літератури учні розпочали вивчення розділу «Я і світ». Та розглянули життя та творчість українського письменника Спиридона Черкасенко та познайомилися з його твором «Маленький горбань». Учні навчилися переказувати зміст оповідання; розкривати характер Павлика, його поведінку, вчинки, стосунки з іншими дітьми, ставлення до нього автора, інших персонажів; складати план до характеристики цього образу; висловлювати міркування про красу зовнішню і красу людської душі (внутрішню); писати про це твір-роздум. Вчитель допоміг осмислити роль високих моральних якостей для формування власної особистості. Також учні Познайомилися з біографією Станіслава Чернілевського та його віршами «Теплота родинного інтиму…», «Забула внучка в баби черевички…». При вивчені цієї теми, учні навчились виразно і усвідомлено читати вірші; розвивали вміння коментувати відчуття, висловленні в прочитаних творах; співвідносити їх із власними, пережитими особисто. Вчитель допоміг учням осмислити ролі батьківського дому в житті людини, відповідальності за власну родину.
За двома із цих тем були підготовлені конспекти залікових уроків, з наступним обговоренням та самоаналізом. До кожного уроку була підібрана яскрава, доцільна наочність та дидактичний матеріал, який допомагав на етапі засвоєння нового матеріалу та формування умінь та навичок. У процесі проходження практики нам довелося оцінювати усні відповіді учнів та перевіряти їх письмові роботи.
Також протягом трьох тижнів були відвідані уроки, проведені студентами практикантами та проаналізовано їх. Педагогічна практика також надала нам можливість ознайомитися зі шкільною документацією, із нормами ведення обліку навчальних успіхів учнів, з особливостями оцінювання окремих видів вправ.

3. ОСОБИСТІ ДОСЯГНЕННЯ. МЕТОДИЧНІ ТВОРЧІ ЗНАХІДКИ , ВІДКРИТТЯ, НЕСТАНДАРТНІ РІШЕННЯ.
Під час практики, я удосконалила свої вміння щодо написання конспектів та проведення уроків української мови та літератури. Я відчула себе справжнім вчителем, навчилась організовувати роботу класу за допомогою різних форм роботи (індивідуальна, фронтально-колективна, групова, парна). Також я з’ясувала, що для підвищення уваги учнів на вивченні чи повторені матеріалу, краще застосовувати активні методи навчання, такі як: ділова гра, розігрування ролей, метод проектів, дискусія, евристична бесіда. Методи активного навчання використовуються для тренування та розвитку творчих здібностей учнів, логічного мислення, формування в них відповідних практичних умінь та навичок.
Найцікавішими для учнів виявилися інтерактивні методи навчання такі як: «спільний проект», «коло ідей», «мікрофон», «незакінчене речення», «мозковий штурм», «вирішення проблем», «дерево знань», дискусія. У ході проведення цих методів учні активно приймали участь у виконанні завдань, активізувались навіть ці учні, які увесь час нічого не роблять та не цікавляться оточуючими. Учні повністю розкриваються та намагаються актуалізувати всі набуті знання. Також такого роду вправи сприяють зміцненню стосунків у класі.
Цікавими та корисними виявилися творчі методи навчання. Учні розвивають свої творчі здібності на уроках мови та літератури за допомогою таких методів як: творче мислення, уявлення; складання сенканів; «німий диктант», «народна мудрість», «запитання в подарунок», «асоціації», «об’єднай», «хто більше», «ми – поети», «знайди сусіда».


4.НАЙТИПОВІШІ ПОМИЛКИ, НАЙБІЛЬШІ ТРУДНОЩІ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІЙ РОБОТІ
Під час проходження практики я зустрілася з деякими труднощами.
В будь-якому класі є надмірно активні учні, звиклі бути в центрі уваги. До таких учнів потрібно було знайти підхід, і, в більшості випадків, мені вдавалося справитися з цією задачею. Також, під час проведення уроків, я відзначила для себе, що дуже важливо стежити за письменністю своєї мови, не допускати  слів-паразитів, але при цьому не ускладнювати мову незрозумілими для учнів термінами, тобто зміст матеріалу, що викладається, повинен відповідати віковим і освітнім особливостям групи. Мова повинна бути послідовною, чіткою і доступною для сприйняття. Крім того, потрібно завжди бути готовим до виникнення у учнів питань. Ігнорувати їх не можна, оскільки можна втратити інтерес, довір'я і пошану класу. Щоб бути готовим до різного роду непередбаченим обставинам і несподіваним питанням, дуже важливо ретельне планування і обдумування всіх аспектів при підготовці учбового матеріалу.

6.ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.
У цілому, я оцінюю свою практику як успішну.  План педагогічної практики виконаний повністю. Мені вдалося реалізувати всі намічені цілі і задачі, набути безцінного практичного досвіду і навики роботи з класним колективом з урахуванням його психологічної структури і рівня розвитку; поглибити свої знання в педагогіці; сформувати уміння по організації продуктивної взаємодії з класом на уроці і зовні нього (встановлення особистих контактів, навики співпраці, діалогового спілкування і т.п.); уміння грамотно розподіляти час уроку і навантаження, відповідно до рівня знань як в класі, так і окремих учнів; уміння помічати і аналізувати виникаючі в класному колективі ситуації, вимагаючи педагогічного втручання; уміння грамотно аналізувати (з психологічною, педагогічною і методичною точок зору) уроки і виховні заходи, що проводяться вчителями.

7. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ТЕОРЕТИЧНОЇ І ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ В УНІВЕРСИТЕТІ, ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИКИ
При проходженні педагогічної практики не вистачало досвіту написання якісних конспектів уроків української літератури. Я пропоную надавати можливість студентам писати та проводити уроки української літератури різних типів, з наступним обговоренням на парах з методики викладання літератури. Це може надати можливість набути певні уміння та навички у написанні конспектів з української літератури та уникати найтиповіших помилок.
Також я пропоную створити методичний посібник для студентів-практикантів, у якому будуть викладені найтиповіші помилки студентів у написанні конспектів та шляхи їх виникнення. Це звільнить час методистів від зайвих пояснень одних й тих самих помилок майже всім студентам. Також методичний посібник можна буде використовувати завжди та всюди.


неділя, 18 грудня 2011 р.

Звіт


ЗВІТ
 ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

студентки  5  курсу,  групи УА

Смольяніновой Інни Ігорівни
Практику проходила у 5-А класі,  севастопольській гімназії №24
з 28.11 до 25.12. 2011 р.
Груповий керівник                    Попова О.А.
Керівник від бази практики      Златогорська Т.Є.

1.   Кількісні результати педагогічної практики
Відвідано 4  уроків учителів (з них 2 мови, 2  літератури)
Відвідано 8  уроків практикантів(з них 3 мови, 3 літератури)
Проведено 12 уроків (з них 7 мови, 5 літератури)
Відвідано 1 позакласних заходів
Підготовлено 1 позакласних заходів

2.  Зміст та характеристика навчально-виховної роботи студента під час практики.
Педагогічну практику проходила у севастопольській гімназії №24.  У школі було створено всі умови для проходження практики. Всі вчителі української мови й літератури мають великий стаж роботи, високу фахову й методичну підготовку. Шкільні кабінети української мови і літератури забезпечені наочними посібниками, науковою, навчальною та методичною літературою, майже всі кабінети обладнані технічними засобами навчання, що полегшує роботу на уроці та робить її більш цікавішою.  Протягом перебування в школі я отримувала консультації як від учителів-предметників і класних керівників, так і від адміністрації школи. Під час педагогічної практики я провела 12 уроків (з них 7 мови, 4 літератури), відвідала 4 уроку (2 мови, 2 літератури), проведеного вчителем та 8 уроків (5 мови, 3 літератури), проведених студентами практикантами. Усі уроки були обговорені з учителем, чи методистом заздалегідь.  Також після кожного уроку, учитель чи методист дали свої коментарі та рекомендації, с приводу того, як покращити роботу.
При підготовці уроку я зверталась до календарно-тематичного планування, програми курсу. Це допомогло мені з’ясувати мету та завдання кожного уроку. Після чого, спираючись на навчальну, розвивальну та виховну мету, будувала конспект уроку. При плануванні та проведенні уроку я намагалася врахувати загальнодидактичні принципи навчання. Виходячи з психологічних основ навчання, прагнула забезпечити активну інтелектуальну роботу учнів, використовуючи різні форми роботи, урізноманітнюючи завдання, добираючи текстовий матеріал, що становило певний інтерес для учнів, як естетичний, так і пізнаваний.

3.   Найтиповіші помилки, найбільші  труднощі у навчально-виховній роботі
Під час проходження практики я зустрілася з деякими труднощами.
Перш за все, було важко правильно та логічно підготувати урок, підібрати вправи і завдання та й систематизувати їх так, щоб було зрозуміло навіщо їх виконувати. Під час підготовки конспекту уроку, не завжди виходило придумати, як організувати та зробити правильний перехід від одного виду діяльності до іншого. Я з’ясувала для себе, що на уроці важливо все що відбувається. Тому треба завжди інструктувати учнів, що ви збираєтесь робити та навіщо. Та після виконання будь якого завдання, робити висновок – що ви зробили, вивчили, дізнались, відпрацювали та навіщо.
Важко було правильно та чітко проінструктувати учнів щодо виконання завдання, так щоб вони не перепитували, що треба робити, чи взагалі зробили б не те, що ви передбачали.
Також не легко було скомпонувати підібрати такі вправи, щоб учням було цікаво та приємно їх виконувати, а найголовніше – корисно. Для цього я урахувала вікові особливості учнів, їх інтереси, іноді психологічний та фізичний стан.
Іноді я не могла почути помилки учнів, виправити. Не зовсім і не завжди виходить слідкувати за своїм мовленням, щоб не допускати помилок, тримати правильні інтонації, висоту голосу, емоційність у спілкуванні.
Також було важко тримати дисципліну у класі й заінтересувати учнів, утримати їх увагу, чи повернути їх у процес навчання, після відволікання.
Але майже всі труднощі були подолані протягом трьох тижнів проходження практики

4.   Особисті досягнення. Методичні творчі знахідки , відкриття, нестандартні рішення.
Під час практики, я удосконалила свої вміння щодо написання конспектів та проведення уроків української мови та літератури. Я відчула себе справжнім вчителем, навчилась організовувати роботу класу за допомогою різних форм роботи (індивідуальна, фронтально-колективна, групова, парна). Також я з’ясувала, що для підвищення уваги учнів на вивченні чи повторені матеріалу, краще застосовувати активні методи навчання, такі як: ділова гра, розігрування ролей, метод проектів, дискусія, евристична бесіда. Методи активного навчання використовуються для тренування та розвитку творчих здібностей учнів, логічного мислення, формування в них відповідних практичних умінь та навичок.
Також я зрозуміла, що краще, коли учні самі намагаються формулювати тему, мету, завдання, правило на уроці, лише за невеликою допомогою вчителя та його навідних питань. Учень – най головний на уроці. Вчителю треба не себе показати, а допомогти учням розкритися, засвоїти та дізнатися про щось нове, чи вдосконалити вже набуті уміння та навички. Вчитель – це помічник, який вчить, виховує та розвиває молодше покоління.
Найцікавішими для учнів виявилися вправи, де вони будь яким шляхом створюють щось нове, своє власне. Це «асоціативний кущ», усне мовлення з художнім домислом, написання сенквейна, колективне створення «дерева знань». Колективна творча робота не тільки підвищує рівень знань учнів, а й об’єднує клас, робить його більш дружнім та виховує загальнолюдські якості.

5.   Загальні висновки. Чого навчилися на практиці, які виявили прогалини.
Педагогічна практика поглибила, закріпила знання з фахових і психолого-педагогічних дисциплін, здобуті в інституті, та дала змогу застосувати їх на практиці.  Виробила вміння проводити різні типи уроків, застосовувати різні методи й форми роботи, які активізують пізнавальну діяльність учнів.  Також я зрозуміла, що потрібно вдосконалювати свої педагогічні здібності, розширювати свою ерудицію, вчитись контролювати свою мову, мислення та уважно слідкувати за працею та мовою учнів. На практиці я зрозуміла, що дуже важливий індивідуальний підхід до кожного учня. Треба враховувати вікові, психологічні, фізіологічні та, навіть, соціальні особливості кожного.
Праця вчителя дуже важка, але від неї можна отримувати задоволення. Дуже приємно, коли твоя праця не даремна, коли ти відчуваєш віддачу та подяку за свій труд.

                                                                 

С.Чернілевський. «Теплота родинного інтиму», «Забула внучка в баби черевички». (заліковий урок)



Смольянінова Інна Ігорівна, 
студентка групи УА 5
Севастопольського міського
гуманітарного університету

Науковий керівник:
Попова Олена Анатоліївна

Керівник від бази практики:
Златогорська Тамара Євгеніївна

Конспект 

уроку української літератури

Тема уроку. С.Чернілевський. «Теплота родинного інтиму», «Забула внучка в баби черевички».

Урок проведено 12 грудня 2011 року у 6-Б класі Севастопольської гімназії №24



Мета уроку:

-               ознайомити учнів із життям і творчістю поета, допомогти усвідомити зміст і красу його творів;

-               розвивати навички виразного читання, коментування поетичних рядків, співвіднесення висловлених у них почуттів зі своїми власними;

-               виховувати любов до рідного дому, батьків, почуття відповідальності за них.



Тип уроку: сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

Підручник: Українська література 6 клас / Мовчан Р. В. – К.: Генеза, 2005. – С. 88 - 90 (Додаток А)

Наочність: портрет письменника, оформлення дошки (Додаток Б)

Дидактичний матеріал: картки з новими словами.

Обладнання: асоціативний кущ, сенквейн.

Основні методи і прийоми: .вступне слово вчителя, художня розповідь, "асоціативний кущ", словникова робота, виразне читання, обмін враженнями, бесіда, "усне мовлення" з художнім домислом", пояснення вчителя, "незакінчене речення", творчий домисел, складання сенквейна.



Структурно-композиційна схема уроку

І. Організація класу на роботу

-                 привітання;

-                 перевірка готовності учнів до уроку.

II. Актуалізація опорних знань учнів

ІII. Повідомлення теми та мети уроку

IV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

- слово вчителя. Художня розповідь;

- асоціативний кущ;

- словникова робота;

- виразне читання вірша;

- обмін враженнями про прочитане;

- «усне мовлення» з художнім домислом;

- виразне читання вірша;

- обмін враженнями про прочитане;

- пояснення вчителя (теорія літератури);

- «незакінчене речення»

- творчий домисел.

V. Закріплення вивченого матеріалу

-             складання сенквейна.

VI. Підведення підсумків уроку

VII. Домашнє завдання

VIII. Оцінювання



Хід уроку

І. Організація класу на роботу (1 хв).

1       Вступне слово вчителя

Доброго дня! Сідайте будь ласка. Перевірте наявність підручника, зошита, щоденника, ручки та олівця на парті. Розпочнемо урок!



II. Актуалізація опорних знань учнів (1хв).

У своїх роботах ви стверджуєте, що світ порятує краса душі, тепло людських сердець, щирість стосунків, милосердя. Найбільше любові й розуміння Павлик мав від найрідніших людей – мами та дідуся. Вас теж люблять батьки, дідусі, бабуся. Поговоримо сьогодні про бабусь – мам ваших батьків, найближчих і найдорожчих для вас людей.



III. Повідомлення теми і мети уроку (1хв).

Тема сьогоднішнього уроку: «С.Чернілевський. «Теплота родинного інтиму», «Забула внучка в баби черевички». Запишіть будь ласка у зошити число, класна робота та тему.



IV. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу (33хв).

1. Слово вчителя. Художня розповідь (3хв).

Чи помічали ви, як ваші бабусі, дідусі ставляться до своїх дорослих дітей – ваших мами, тата? Як ви думаєте, чому саме так?

Для батьків діти, навіть дорослі, завжди залишаються дітьми, тому за них так само переживають, як і раніше, так само їх люблять і жаліють.

Зрозуміло, що дуже дорогими є батьківський дім, рідна матуся і для поета, кіносценариста Станіслава Чернілевського, який з’явився на світ 1950 року на Вінниччині. Родина рано втратила батька-годувальника, і хлопцеві з багатодітної сім’ї довелося вчитися у школі-інтернаті, по закінченні котрої він вступив до педагогічного інституту. Але вчителем Станіслав був недовго, бо наполегливо йшов до здійснення своєї мрії дитинства – «робити кіно». Закінчивши Київський театральний інститут, працював на кіностудії ім. О.Довженка. Є у С.Чернілевського ще одне велике захоплення – поезія. 1984 року вийшла його збірка «Рушник землі». Поет удостоєний премії імені В.Симоненка.

Незвичайні, неповторні вірші Станіслава Чернілевського оспівують рідний дім, найдорожчих людей, теплі родинні стосунки.



2. Асоціативний кущ (4хв). (Додаток В)

Отже, що ви запам’ятали з біографії письменника? З чим у вас асоціюється ім’я Станіслава Чернілевського?

(Відповіді учнів записуються на дошці навколо портрета письменника. Учні записують у зошитах)









Отже, ось ми й познайомились з біографією Станіслава Чернілевського. А зараз я пропоную познайомитися і з творчістю цього письменника.



3. Словникова робота (3хв). (Додаток Г)

Але перш за все давайте подивимося на нові слова, які ми зустрінемо у віршах.

Інтим, інтимний – особистий, задушевний; затишна обстановка, що сприяє відвертості, близькості.

Шиби – віконне скло;

Досвіток – світанок, ранок;

Печія – пекучій біль;

Зело – зелень, трави.

Придумайте по одному реченню з кожним з цих слів (усно).



4. Виразне читання вірша С.Чернілевського «Теплота родинного інтиму» (2хв).

Один з учнів виразно читає вірш.



5.Обмін враженнями про прочитане (4хв).

Учні діляться думками про те, які вирази їм найбільше запам’яталися, сподобалися, здалися незвичайним, оригінальним.

Аналізуємо зміст і особливості художнього твору

1. Де відбуваються події, змальовані у вірші?

2. Які враження справив на тебе цей вірш? Поділися ними з однокласниками.

3. Які настрої та почуття висловлені в поезії?

4. Чи є зв'язок між деякими моментами біографії поета й особливим теплим ставленням до матері, свого дому («теплоти родинного інтиму»), оспіваних у вірші? Якщо так, то в чому він виявляється?

5. Як ти розумієш вислови «мотузочком диму хату прив'язала до небес», «не катує серце печія», «як душа світліє перед днем»?



6. «Усне мовлення» з художнім домислом (4хв).

Змалювати словесно історію літературного героя твору.

(Наприклад: син працює у місті, має квартиру з усіма вигодами. Досягнув успіхів у своїй професійній діяльності, дуже зайнятий і заклопотаний. Але раз на рік обов’язково приїжджає у своє рідне село, у звичайний сільський будиночок. Милується димом, що прив’язав мотузочком хату до небес, заслуховується гоготінням полум’я в печі. І від ласкавого маминого слова, ніжної руки стає йому так добре, лагідно й спокійно на душі, що відступають усі життєві негаразди, тривоги й клопоти. Знову він – маленька дитина в родинному гніздечку під крильцем невсипущої мами).



7. Виразне читання вірша С.Чернілевського «Забула внучка в баби черевички» (2хв).

Один з учнів виразно читає вірш.



8. Обмін враженнями про прочитане (4хв).

 У поезії немає точно таких слів: бабуся сумує, їй самотньо, вона журиться. Доведіть це, посилаючись на текст (учні відшукують, зачитують і коментують).

Яку роль у передачі почуттів старенької жінки відіграють черевички? (черевички – це матеріально виражений спогад про внучку, яка поїхала додому).



9. Пояснення вчителя  (Теорія літератури) (1хв).

У літературі це називається художньою деталлю.

Деталь – виразна подробиця, що збуджує думку, часто викликає в уяві цілу картину. (Учні записують поняття у зошит).


10. “Незакінчене речення” (2хв).

1.     Закінчіть речення одним словом:

“Вірш “Забула внучка в баби черевички” про ....(любов, тепло, розлуку, бабусю, родину).

2.     Як ви вважаєте, яка основна думка твору? (Основна думка твору: звертання до нас, читачів, любити рідних, не забувати їх, уміти дякувати за ласку і тепло).



11.Творчий домисел (4хв).

Придумати і розказати історію бабусі й онуки. (Самостійно)



V. Закріплення вивченого матеріалу (5 хв).

1. Складання сенквейна

А зараз давайте з вами трохи поміркуємо та зробимо висновки сьогоднішнього уроку. Та складемо свій власний вірш на тему «Родина». Але це не простий вірш. Його ім’я сенквейн. Цей вірш складається всього з 5 рядків. Послухайте будь ласка правила його написання.

1 рядок – це назва, ключове слово. 1 іменник.

2 рядок – 2 прикметника.

3 рядок – 3 дієслова.

4 рядок – фраза, який має смисл.

5 рядок – висновок. 1 іменник.



Наприклад:

матуся

добра, мила

кохає, турбується, виховує

найдорожча людина

родина

(Учні складають власні сінквейни та зачитують за бажанням).



VІ. Підведення підсумків уроку (2хв). 

VІІ. Домашнє завдання (1хв): с.91 - 110

VІІІ. Оцінювання (2хв).


ДОДАТОК А
Сторінки підручника


ДОДАТОК Б
Оформлення дошки
Дванадцяте грудня

Класна робота
С.Чернілевський. «Теплота родинного інтиму», «Забула внучка в баби черевички»

Сінквейн
1 рядок – це назва, ключове слово. 1 іменник.              
2 рядок – 2 прикметника.                                               
3 рядок – 3 дієслова.                                                 
4 рядок – фраза, який має смисл.                                   
5 рядок – висновок. 1 іменник.                                      

матуся
добра, мила
кохає, турбується, виховує
найдорожча людина
родина

ДОДАТОК В
Асоціативний кущ


ДОДАТОК Г
Словникова робота













ДОДАТОК Ґ
Зразок сторінки учнівського зошита
    Дванадцяте грудня

Класна робота

С.Чернілевський. «Теплота родинного інтиму», «Забула внучка в баби черевички».

Деталь – виразна подробиця, що збуджує думку, часто викликає в уяві цілу картину.

Сінквейн 

1 рядок – це назва, ключове слово. 1 іменник.              

2 рядок – 2 прикметника.                                               

3 рядок – 3 дієслова.                                                 

4 рядок – фраза, який має смисл.                                   

5 рядок – висновок. 1 іменник.                                      

матуся
добра, мила
кохає, турбується, виховує
найдорожча людина
родина