Звіт. Сподіваюсь п'ятикурсника.

ЗВІТ

 ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

студентки  5  курсу,  групи УА

Смольяніновой Інни Ігорівни

Практику проходила у 5-А класі,  Севастопольській гімназії № 24

з 28.11 до 25.12. 2011 р.

Груповий керівник                    Попова О.А.

Керівник від бази практики      Златогорська Т.Є.

1.          КІЛЬКІСНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Відвідано 4  уроків учителів (з них 2 мови, 2  літератури)

Відвідано 8  уроків практикантів(з них 3 мови, 3 літератури)

Проведено 12 уроків (з них 7 мови, 5 літератури)

Відвідано 1 позакласних заходів

Підготовлено 1 позакласних заходів

2. ЗМІСТ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ СТУДЕНТА ПІД ЧАС ПРАКТИКИ

2.1. Загальна інформація про проходження практики

У період з 31 жовтня по 16 грудня 2011 року я проходила педагогічну практику на базі севастопольської гімназії №24, в 6-Б класі. Всі вчителі української мови й літератури мають великий стаж роботи, високу фахову й методичну підготовку. Технічне обладнання гімназії знаходиться на високому рівні, майже всі кабінети української мови та літератури мають комп’ютери та проектори, забезпечення літературою школярів 6 класу проведено повністю.

Під час педагогічної практики я провела 12 уроків (з них 7 мови, 4 літератури), відвідала 4 уроку (2 мови, 2 літератури), проведеного вчителем та 8 уроків (5 мови, 3 літератури).

 Основними цілями проходження практики були:

-        закріплення на практиці теоретичних знань по педагогіці та методики;

-        отримання цілісного уявлення про педагогічну діяльність в рамках учбового закладу;

-        розвиток власних педагогічних здібностей;

-        оволодіння сучасними технологіями навчання і виховання;

-        освоєння методики викладання уроків різних типів з української мови та літератури;

Практична робота в школі відкрила для мене можливість пізнати всі сторони педагогічної діяльності і значно розширити мої уявлення про організацію учбового процесу, основах викладання різних учбових дисциплін, познайомитися з різною технікою і прийомами навчання.

Великим внеском у формування уявлення про особу педагога і, власне, процес викладання, стала моя присутність на уроках в 6 класі. Метою моєї присутності був аналіз діяльності педагогів, особливу увагу мною надане методикам подачі матеріалу і побудові уроку. Потрібно відзначити, що тільки завдяки такому цілеспрямованому нагляду, мені вдалося усвідомити, що робота викладача – це величезна праця, мистецтво і педагогічні знання.

2.2. Підготовчий етап педагогічної практики

Перед початком практики, ми прийняли участь у настановній конференції, де познайомились із метою, завданнями, змістом практики, правилами і обов’язками студентів-практикантів, особливостями організації діяльності практикантів та вимогами до звітної документації.

Наступним етапом у проходженні педагогічної практики було знайомство із школою та адміністрацією школу, вчителями-предметниками. У ході бесіди ми були ознайомленні із системою навчально-виховної роботи школи, навчально-матеріальною базою школи; діяльністю педагогічного колективу та режимом роботи школи.

Після цього ми познайомились з класом, на базі якого проходили практику. Ми почали спостерігати уроки цього класу, аналізувати особливості роботи в ньому та з деякими учнями особисто. У цей же час проводилися бесіди з учителем про особливості викладання української мови в школі з російською мовою навчання, познайомились з планом роботи вчителя, конспектами уроків. На основі календарного планування вчителя та програмних вимог, ми склали індивідуальний план роботи студента-практиканта на час проходження педагогічної практики.

Протягом тижня ми відвідували різні типи уроків з мови та літератури, проведені вчителем. Це дало нам можливість з’ясувати для себе стиль та манеру роботи вчителя, до якої звикли учні; подивитися, які форми роботи використовуються на уроках у цьому класі; яким методам та прийомам вчитель приділяє найбільше уваги та, нарешті, що проходять учні на даному етапі. Проаналізувавши роботу вчителя, ми можемо зробити такі висновки: клас сильний та активний, тому весь час треба підтримувати їх увагу цікавими завданнями, чи проблемними питаннями; до кожного учня має бути індивідуальний підхід (кожен має свої власні особливості, які треба враховувати у процесі навчання); треба надавати як можливість більше говорити та працювати учням. Найчастіше вчитель використовує такі методи навчання як: читання за ланцюжком, коментоване читання, евристична бесіда, пояснювальне слово вчителя. На уроці використовуються такі форми роботи як: групова, індивідуальна, робота у парах. Майже на кожному уроці присутня робота біля дошки.

Спостереження відвіданих уроків мови та літератури надало нам можливість більш якісно підготуватися до написання конспектів уроків та їх проведення, з урахуванням всіх особливостей класу та учнів.

2.3. Навчально-виховна діяльність

Після спостереження уроків, проведених вчителем, ми розпочали активний етап педагогічної практики. Нами були розроблені конспекти різних типів уроків з мови та літератури з урахуванням програмних вимог та на основі календарно-тематичного планування. Треба було урахувати внутрішньо предметні та між предметні зв’язки, реалізацію соціокультурної змістової лінії. З’ясувати найголовніші завдання курсу, та шляхи їх реалізації. При написані конспектів уроків, ми отримали деякі поради та коментарі від вчителя та методиста.

Протягом трьох тижнів ми опрацьовували розділ морфології – прикметник. На вивчення цієї теми виділено 18 годин. При вивченні даного розділу учні навчились: відмінювати прикметники твердої і м’якої груп; утворювати правильно форми вищого і найвищого ступеня порівняння якісних прикметників; якісні, відносні і присвійні прикметники від інших частин мови за допомогою відомих способів словотвору; складати з ними речення; уживати у власному мовленні; правильно писати прикметники з вивченими орфограмами і пояснювати їх, користуючись правилом; знаходити і виправляти помилки у правописі прикметників; робити аналіз текстів у підручниках з різних дисциплін щодо стилістичної ролі в них прикметників; редагувати тексти з метою усунення невиправданих повторів прикметників і заміни їх синонімами; читати і переказувати (усно й письмово) тексти з описами природи, приміщення; складати діалоги відповідно до запропонованої ситуації, пов’язаної з особистими враженнями, спостереженнями, а також висловлювання на соціокультурну тему, використовуючи виражальні можливості прикметника.

На уроках літератури учні розпочали вивчення розділу «Я і світ». Та розглянули життя та творчість українського письменника Спиридона Черкасенко та познайомилися з його твором «Маленький горбань». Учні навчилися переказувати зміст оповідання; розкривати характер Павлика, його поведінку, вчинки, стосунки з іншими дітьми, ставлення до нього автора, інших персонажів; складати план до характеристики цього образу; висловлювати міркування про красу зовнішню і красу людської душі (внутрішню); писати про це твір-роздум. Вчитель допоміг осмислити роль високих моральних якостей для формування власної особистості. Також учні Познайомилися з біографією Станіслава Чернілевського та його віршами «Теплота родинного інтиму…», «Забула внучка в баби черевички…». При вивчені цієї теми, учні навчились виразно і усвідомлено читати вірші; розвивали вміння коментувати відчуття, висловленні в прочитаних творах; співвідносити їх із власними, пережитими особисто. Вчитель допоміг учням осмислити ролі батьківського дому в житті людини, відповідальності за власну родину.

За двома із цих тем були підготовлені конспекти залікових уроків, з наступним обговоренням та самоаналізом. До кожного уроку була підібрана яскрава, доцільна наочність та дидактичний матеріал, який допомагав на етапі засвоєння нового матеріалу та формування умінь та навичок. У процесі проходження практики нам довелося оцінювати усні відповіді учнів та перевіряти їх письмові роботи.

Також протягом трьох тижнів були відвідані уроки, проведені студентами практикантами та проаналізовано їх. Педагогічна практика також надала нам можливість ознайомитися зі шкільною документацією, із нормами ведення обліку навчальних успіхів учнів, з особливостями оцінювання окремих видів вправ.

3. ОСОБИСТІ ДОСЯГНЕННЯ. МЕТОДИЧНІ ТВОРЧІ ЗНАХІДКИ , ВІДКРИТТЯ, НЕСТАНДАРТНІ РІШЕННЯ.

Під час практики, я удосконалила свої вміння щодо написання конспектів та проведення уроків української мови та літератури. Я відчула себе справжнім вчителем, навчилась організовувати роботу класу за допомогою різних форм роботи (індивідуальна, фронтально-колективна, групова, парна). Також я з’ясувала, що для підвищення уваги учнів на вивченні чи повторені матеріалу, краще застосовувати активні методи навчання, такі як: ділова гра, розігрування ролей, метод проектів, дискусія, евристична бесіда. Методи активного навчання використовуються для тренування та розвитку творчих здібностей учнів, логічного мислення, формування в них відповідних практичних умінь та навичок.

Найцікавішими для учнів виявилися інтерактивні методи навчання такі як: «спільний проект», «коло ідей», «мікрофон», «незакінчене речення», «мозковий штурм», «вирішення проблем», «дерево знань», дискусія. У ході проведення цих методів учні активно приймали участь у виконанні завдань, активізувались навіть ці учні, які увесь час нічого не роблять та не цікавляться оточуючими. Учні повністю розкриваються та намагаються актуалізувати всі набуті знання. Також такого роду вправи сприяють зміцненню стосунків у класі.

Цікавими та корисними виявилися творчі методи навчання. Учні розвивають свої творчі здібності на уроках мови та літератури за допомогою таких методів як: творче мислення, уявлення; складання сенканів; «німий диктант», «народна мудрість», «запитання в подарунок», «асоціації», «об’єднай», «хто більше», «ми – поети», «знайди сусіда».

4.НАЙТИПОВІШІ ПОМИЛКИ, НАЙБІЛЬШІ ТРУДНОЩІ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІЙ РОБОТІ

Під час проходження практики я зустрілася з деякими труднощами.

В будь-якому класі є надмірно активні учні, звиклі бути в центрі уваги. До таких учнів потрібно було знайти підхід, і, в більшості випадків, мені вдавалося справитися з цією задачею. Також, під час проведення уроків, я відзначила для себе, що дуже важливо стежити за письменністю своєї мови, не допускати  слів-паразитів, але при цьому не ускладнювати мову незрозумілими для учнів термінами, тобто зміст матеріалу, що викладається, повинен відповідати віковим і освітнім особливостям групи. Мова повинна бути послідовною, чіткою і доступною для сприйняття. Крім того, потрібно завжди бути готовим до виникнення у учнів питань. Ігнорувати їх не можна, оскільки можна втратити інтерес, довір'я і пошану класу. Щоб бути готовим до різного роду непередбаченим обставинам і несподіваним питанням, дуже важливо ретельне планування і обдумування всіх аспектів при підготовці учбового матеріалу.

6.ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.

У цілому, я оцінюю свою практику як успішну.  План педагогічної практики виконаний повністю. Мені вдалося реалізувати всі намічені цілі і задачі, набути безцінного практичного досвіду і навики роботи з класним колективом з урахуванням його психологічної структури і рівня розвитку; поглибити свої знання в педагогіці; сформувати уміння по організації продуктивної взаємодії з класом на уроці і зовні нього (встановлення особистих контактів, навики співпраці, діалогового спілкування і т.п.); уміння грамотно розподіляти час уроку і навантаження, відповідно до рівня знань як в класі, так і окремих учнів; уміння помічати і аналізувати виникаючі в класному колективі ситуації, вимагаючи педагогічного втручання; уміння грамотно аналізувати (з психологічною, педагогічною і методичною точок зору) уроки і виховні заходи, що проводяться вчителями.

7. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ТЕОРЕТИЧНОЇ І ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ В УНІВЕРСИТЕТІ, ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИКИ

При проходженні педагогічної практики не вистачало досвіту написання якісних конспектів уроків української літератури. Я пропоную надавати можливість студентам писати та проводити уроки української літератури різних типів, з наступним обговоренням на парах з методики викладання літератури. Це може надати можливість набути певні уміння та навички у написанні конспектів з української літератури та уникати найтиповіших помилок.

Також я пропоную створити методичний посібник для студентів-практикантів, у якому будуть викладені найтиповіші помилки студентів у написанні конспектів та шляхи їх виникнення. Це звільнить час методистів від зайвих пояснень одних й тих самих помилок майже всім студентам. Також методичний посібник можна буде використовувати завжди та всюди.