Насправді, дуже неохоче йду писати конспект. Я знаю що мені треба дати, які методи і форми я буду використовувати. Але важко все це упорядкувати так, щоб урок став повноцінний. Щоб почати з найлегшого і поступово ускладнювати завдання, щоб завдання не буди одноманітні, щоб чергувалась письмова та усна робота, треба щоб учні встигли попрацювати індивідуально, в парах, в групах, всі разом, щоб вони засвоїли матеріал й успішно відпрацювали його.
Не знаю як інші, а в мене написання конспекту займає дуже багато часу, а якщо є час, він ще й перероблюється, чи доповнюється.
Але без конспекту ну ні як неможна! У будь який час можна подивитись, що треба сказати, коли слова повилітали з голови, чи не пропустила щось. На уроці немає часу розмірковувати, "а щоб нам зараз з вами б зробити..."
Але з часом відчувається, що стає трохи легше. Мабуть руку набиваю на ці конспекти.
Щодо аналізів, теж дуже сумно. Є план. І вже 4 роки ми пишемо одне й теж саме. Змінюються лише вчителі, учні, теми й дати=) А етапи, методи та прийоми, форми та навіть обладнання залишаються. Але без цього теж неможна, мабуть=)
Не знаю як інші, а в мене написання конспекту займає дуже багато часу, а якщо є час, він ще й перероблюється, чи доповнюється.
Але без конспекту ну ні як неможна! У будь який час можна подивитись, що треба сказати, коли слова повилітали з голови, чи не пропустила щось. На уроці немає часу розмірковувати, "а щоб нам зараз з вами б зробити..."
Але з часом відчувається, що стає трохи легше. Мабуть руку набиваю на ці конспекти.
Щодо аналізів, теж дуже сумно. Є план. І вже 4 роки ми пишемо одне й теж саме. Змінюються лише вчителі, учні, теми й дати=) А етапи, методи та прийоми, форми та навіть обладнання залишаються. Але без цього теж неможна, мабуть=)
Справді з аналізами слід щось роботи, вносьте пропозиції - на українській практиці можна спробувати їх максимально оптимізувати.
ВідповістиВидалитиЗгодна, бо робота однотипна.
ВідповістиВидалитиАле від кожного уроку в нас виникають нові емоції...і іноді ми можемо вийти і сказати, що урок був цікавий, я б теж так хотіла, а іноді вийдеш і думаєш: "що то було?"
Коли ми дивимся уроки ми думаємо, що деякі моменти уроку можна було б зробити по-іншому. Тому наприклад новим може бути не такий великий обсяг спостережень, а мабуть 1-2, але до них можна подавати свій власний конспект, як би ти провів цей урок. це було б, мабуть, цікавіше, бо тоді студент-практикант буде міркувати та пробувати вносити свої ідеї.